В одного чоловіка був дуже емоційний, неврівноважений син, який приносив багато прикростей своїй сім’ї через свою нестриманість. Одного разу батько підвів сина до паркана, дав йому мішечок з цвяхами й запропонував щоразу, коли він не зможе стримати свої емоції й образить когось – вбивати цвях в паркан. Через місяць щасливий син повідомив батькові про те, що його завдання виконане.
Замислився батько та
повідомив сину, що наступне завдання буде важчим і вимагатиме від нього
стриманості.
- Тепер кожного разу, коли ти зможеш
проконтролювати себе, стриматись й не образити людину – будеш виймати
цвях з паркану.
На виконання цього
завдання син потратив три місяці. І коли знову батько із сином зустрілись біля
паркану – щасливий син повідомив йому новину.
Подивився батько на
виконану роботу та щасливе обличчя сина і сказав: «Я радий, що ти навчився
контролювати свої емоції, але зверни увагу на паркан. Чи залишився він таким,
яким був раніше? Як бачиш, у ньому залишились дірки. Ось такі ж рани
залишаються і на серці тих людей, яких ти незаслужено образив. І неважливо, скільки разів після цього ти вибачишся - шрам залишиться.»
Словесні рани завдають
такого ж болю, як і фізичні не залишайте на своєму шляху дірок!
Не забивайте цвяхів ворожнечі,
нерозуміння, жорстокості в душі людей!
Будьте
толерантними!
Немає коментарів:
Дописати коментар