середа, 6 травня 2020 р.

Профілактика емоційного вигорання

Вигорання – це реакція людини на хронічну втому. Вона починає негативно ставитись до роботи та предмету своєї професійної діяльності, у неї знижується самооцінка. Це захисний механізм організму, який часто не усвідомлюється. Емоційному вигоранню піддаються не тільки люди зі стажем. Серед молодих вчителів є відсоток таких, які швиденько вигорають і знаходять собі іншу роботу. Дізнатись більше як боротись з професійним вигоранням https://nus.org.ua/articles/chuty-sebe-yak-borotys-z-profesijnym-vygorannyam-u-vchyteliv/?fbclid=IwAR08xPJH_5U86FYHvIaxYgzzFuDFMonC4O8YF3AXoOD6VTmVBITh8EwfP8k

 Пропонуємо до вашої уваги методику Людмили Галіциної, яка називається “Моє професійне дерево”. 

Інструкція:

Треба взяти аркуш: на одному боці написати “За що я можу сказати “спасибі” своїй роботі”, а на іншому – “За що моя робота може сказати “спасибі” мені”. До кожного треба написати щонайменше 20 тверджень. Якщо вийде, то емоційного вигорання нема.

1. Перша сторона аркуша показує відношення людини до роботи, від чого воно отримує задоволення, а друга – наскільки вона може похвалити себе за свою роботу. За що, вона думає, її цінять та за що вона ціните себе. Це дає емоційний ресурс.

2. Якщо у вас виходить від 5 до 8 пунктів, а потім – “мені більше нема, про що писати”, це не просто дзвіночок, це вже набат. Якщо до 15 пунктів “дякую роботі” і 3, коли робота може сказати “спасибі” вам, то це знак того, що ви себе не цінуєте в роботі. І тут треба шукати моменти, чому ви важливі для своєї роботи.

Джерело:FlorenceCentre 



Немає коментарів:

Дописати коментар